Океан Эльзы — Не твоя війна
Бій на світанні. Сонце і дим.
Мало хто знає, що ж буде з ним.
Що буде завтра в юних думках?
В когось надія, а в кого — страх.
Гілля калин похилилося.
Мама, кому ж ми молилися?
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?
Стали батьками доньки й сини,
Все кольорові бачили сни.
І цілували руки брехні,
За тихі ночі — віддали дні.
Так було добре, там і колись.
Там, де без поту і там, де без сліз.
Тільки не було в тому мети –
Я так не можу, а як зможеш ти?!
Гілля калин похилилося.
Мама, не тим ми молилися!
Скільки іще забере вона
Твоїх дітей, не твоя війна?